Частина перша 

«Кумулятивний боєприпас – плазмічний, давлєніє создающий, всіх убивающий, все підпалюючий, метал розплавляющий».

В світі західних наук кумулятивний ефект називається «ефект Манро», не по фамілії всім відомої секс символу, а по фамілії скучного професора з вусами і в шляпі - Чарльза Манро, який власне цей ефект і винайшов, чи перевинайшов (тут є дискусія). В радянських книжках пан Чарльз відсутній, бо всі винаходи мали винайти власне радянські вчені, ну максимум російської імперії представники. 

Кому цікаво більш детально дізнатись, як воно працює і чому, той може походить по різним науковим статтям, особливо англомовним, але і всілякі росіянські інститути Баумана наплодили достатню кількість наукових робіт, на відміну від українських, які активно розвивали скіли по здачі власних приміщень в оренду. Тут же напишу короткі правила і принципи, які треба знати воєвакам, які з кумулятивами власне працюють. 

1. Кумулятивний боєприпас і боєприпас Ударне ядро – це різні абсолютно боєприпаси з різними принципами дії.  Називати одне другим це вершина інженерної безграмотності і недостойно справжнього воєнного джентльмена. Кому цікаво взнати детальніше, йдіть до Гугла шукайте там про «ефект Манро» це про кумулятиви і про «ефект Мішне – Шардена» про ударне ядро. Мізна може звучати як Мішне, Міжнє, Мірзье, чи ще якось, бо пан Мішне був угорець і ніхто не знає, як його фамілія правильно пишеться і звучить. І так, навіть в МОН-50 є кумулятивний ефект, але то інша історія. 

2. Кумулятивний боєприпас нічого не пропалює, кумулятивний струмінь не є плазмою, та і його температура власне складає від 200 до 400 градусів по Цельсію, а температура плавлення сталі починається від 1300 градусів. Принцип роботи трохи інакший – кумулятивний ефект розганяє кумулятивний струмінь, що складається з деформованого мідного (краще тантал, але трохи задорого) облицювання разом з газами вибіхівки, фактично до другої космічної швидкості, а це на хвилиночку більше 10 кілометрів в секунду. При зіткненні з перепоною на кшталт бетону чи цегли, струмінь масою та швидкістю знищує перешкоду, якщо ж струмінь стикається з чимось міцнішим на кшталт сталі, то фізичні процеси відбуваються цікавіші. Сталева перешкода на дуже маленькій площі зіткнення під таким надзвичайно високим тиском переходить з твердого агрегатного стану в агрегатний стан рідини і наш кумулятивний струмінь фактично вимиває метал перешкоди, пробиваючи її. За перешкоду відповідно потрапляє вже фрагментований кумулятивний струмінь (мідне облицювання та гази), а також частини перешкоди. Тому чим більший отвір в перешкоді, тим більше заброневе ураження, якщо отвір буде прямо сильно великий то туди затікає також вибухова хвиля і забезпечує додаткове ураження (приклад - постріл з ПТРК по легко броньованій цілі).

3. Кумулятивний боєприпас не запалювальний боєприпас. Якщо влучите струменем в паливо, вибухівку, пороха чи щось тому подібне, то воно (імовірно, але не завжди) загориться, чи вибухне. Якщо в щось інакше - то нічого крім знищення цього інакшого не відбудеться. Температура ж всього до 400 градусів, можете навіть дома так сковорідку на газі розігріти, та побачити, що все навколо сковорідки не згорає в пекельному полум’ї. 

4. Кумулятивний боєприпас не створює ніякі надзвичайні тиски за перешкодою, загалом, якщо в автомобілі чи бтр будуть їхати 4 мішені, а ви влучите струменем в одну з них, то вона поїде чистити нужники в Вальгаллі, сусідні мішені можуть відбутись тільки контузіями, бо пів кіла вибухівки на відстані метр – два не є гарантованим білетом в царство Аїда. Якщо не влучите в двигун автомобіля, то він заведеться і поїде далі. Такі діла. 

​Користуйтесь правильно, не вірте в казочки, не бийте САУ фпівішками в задню частину, бо там замість порохів і БК возять мішки з піском, не користуйтесь кумулятивами для скиду з маленькими ударними ядрами по корпусу, бо то зовсім хуйня і буде вам щастя та радість. 

Наш тг-канал https://t.me/steelhornets